Джей Крістофф

  • Амина Дорошенкоje citiraoprije 6 mjeseci
    простягнув занадто ніжну руку й відвів волосся від її щоки. Вона розвернулася, ступила вперед — з усмішкою, яка, правду кажучи, була її найгарнішою рисою. Витягнула стилет, притулила його до джерела всіх чоловічих скорбот і заговорила. Її усмішка ширшала, а його очі тим часом круглішали.

    — Ще раз мене торкнетесь, пане, і я ваше найдорожче їбучим зміям згодую.
  • Амина Дорошенкоje citiraoprije 6 mjeseci
    Він простягнув занадто ніжну руку й відвів волосся від її щоки. Вона розвернулася, ступила вперед — з усмішкою, яка, правду кажучи, була її найгарнішою рисою. Витягнула стилет, притулила його до джерела всіх чоловічих скорбот і заговорила. Її усмішка ширшала, а його очі тим часом круглішали.

    — Ще раз мене торкнетесь, пане, і я ваше найдорожче їбучим зміям згодую.
  • Амина Дорошенкоje citiraoprije 6 mjeseci
    простягнув занадто ніжну руку й відвів волосся від її щоки. Вона розвернулася, ступила вперед — з усмішкою, яка, правду кажучи, була її найгарнішою рисою. Витягнула стилет, притулила його до джерела всіх чоловічих скорбот і заговорила. Її усмішка ширшала, а його очі тим часом круглішали.

    — Ще раз мене торкнетесь, пане, і я ваше найдорожче їбучим зміям згодую.
  • Амина Дорошенкоje citiraoprije 6 mjeseci
    простягнув занадто ніжну руку й відвів волосся від її щоки. Вона розвернулася, ступила вперед — з усмішкою, яка, правду кажучи, була її найгарнішою рисою. Витягнула стилет, притулила його до джерела всіх чоловічих скорбот і заговорила. Її усмішка ширшала, а його очі тим часом круглішали.

    — Ще раз мене торкнетесь, пане, і я ваше найдорожче їбучим зміям згодую.
  • Амина Дорошенкоje citiraoprije 6 mjeseci
    простягнув занадто ніжну руку й відвів волосся від її щоки. Вона розвернулася, ступила вперед — з усмішкою, яка, правду кажучи, була її найгарнішою рисою. Витягнула стилет, притулила його до джерела всіх чоловічих скорбот і заговорила. Її усмішка ширшала, а його очі тим часом круглішали.

    — Ще раз мене торкнетесь, пане, і я ваше найдорожче їбучим зміям згодую.
  • Амина Дорошенкоje citiraoprije 6 mjeseci
    простягнув занадто ніжну руку й відвів волосся від її щоки. Вона розвернулася, ступила вперед — з усмішкою, яка, правду кажучи, була її найгарнішою рисою. Витягнула стилет, притулила його до джерела всіх чоловічих скорбот і заговорила. Її усмішка ширшала, а його очі тим часом круглішали.

    — Ще раз мене торкнетесь, пане, і я ваше найдорожче їбучим зміям
  • Анастасія Крje citiraoprošle godine
    Тоді даруй, панусю. Але шо мені теперка робити із зубами котрогось там мертвого дрочили?
  • Анастасія Крje citiraoprošle godine
    Якщо вірити табличці над стійлом, жеребця звали «Лицарський Дух», та Мія з ним запізналася під простим іменем «Паскуда».

    Сказати, що вона не любила коней, було все одно що сказати, що євнухи не любили ножів
  • Аліна Коханje citiraoprije 9 mjeseci
    Шкіра гладенька, мов карамель, усмішка солодка, мов медвяний нектар. Принадно неслухняні чорні кучері. Сильні руки, міцні м’язи, а очі, о Доньки Божі, що за очі. П’ять тисяч фатомів завглибшки — вони припрошують до сміху, навіть коли в них тонеш.
  • Аліна Коханje citiraoprije 9 mjeseci
    Кімната ця була маленька й погано вмебльована — більшого вона собі дозволити не могла. Та вона розставила трояндові свічки, лишила букет водяних лілій на чистих білих простирадлах, у яких відгорнувся кутик, наче припрошуючи лягти, і хлопець осміхнувся, дивлячись на всю цю цукеркову привабу.
fb2epub
Povucite i ispustite datoteke (ne više od 5 odjednom)