Ганна Рось

Він прикрився тілогрійкою і став дрімати. Думки лізли в голову. Він далеко не все зрозумів з того, що розповідав козак, котрого називали Іваном, але він бачив, як горіли його очі, як переживав він душею, згадуючи минулі часи. «Величезна сила в цьому народі і широка душа, — думав молодий жовнір, — я ніби ворог їм, а як вони печуться про мене, дбають. Навряд чи хтось зможе перемогти цей народ, тому невдачі супроводжують нас».

«Бийся, бийся, за свободу бийся, а ти пісня вільна, ніби річка лийся».