Іван Багряний

  • Roman Naboichenkoje citiraoprije 2 godine
    Буває так, що можна вчорашній день догнати. Але це буває лише в таких нетрищах, де немає календарів, де людина зрештою сама календар встановлює по своїй здібності та й з конечності, де година чи день не відіграє ніякої ролі, де більше аніж деінде пасує ота примовка:
    "Все ніщо в порівнянні з вічністю!"
  • Daria Фещукje citiralaprošle godine
    — Так Одеса-мама...
    — А Владивосток — помийна яма..
  • .......je citiraoprije 2 godine
    — Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючиї Та з розпукою крізь стиснені щелепи:

    — Жить!

    — Відплатить!!.

    ...Або вмерти.
  • .......je citiraoprije 2 godine
    і виростали крила у тих, хто був заломився вже зовсім.
  • .......je citiraoprije 2 godine
    "Як часто само життя створює каламбури, такі, яких і не вигадаєш!..
  • Юлія Ососje citiraoprije 2 godine
    — Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи!
  • Yulia Yurchakje citiralaprije 7 mjeseci
    «Будеш проклятий, милий синочку,

    Як зігнеш себе, мов билиночку!

    І спина тобі нехай скорчиться!

    І чоло твоє нехай зморщиться!..»
  • Yulia Yurchakje citiralaprije 7 mjeseci
    Але всі дороги сходимі, й всі могили зчислимі, і кожна ніч — навіть полярна ніч! — кінчається ранком…
  • Roman Naboichenkoje citiraoprije 2 godine
    Все те різне віком, фахом, статтю і уподобаннями, але все тут має спільну рису — рису шукачів чогось і збігців кудись, — рису шукачів щастя і збігців у невідоме.
  • Roman Naboichenkoje citiraoprije 2 godine
    Рису б ту можна назвати лихоманкою. Так, лихоманкою хворобливого гону в напівсконкретизовану химеру, в якусь загадкову, екзотичну країну, в якесь ельдорадо, десь туди, де ще їх не було.
fb2epub
Povucite i ispustite datoteke (ne više od 5 odjednom)