Наталія Гурницька

Ревнощі до кохання — це як заборона чи ймовірність втрати, — щось на кшталт кардамону до кави. Гостріший смак, п’янкіший аромат, і коли звикаєш, важко зректися.

Напевно, це дуже важливо — любити у людині її недоліки та недосконалість. Можливо, навіть важливіше, аніж любити переваги та гарні риси.

Коли бачиш результати роботи та маєш надію на продовження в часі, мимоволі починаєш вважати своє життя вдало влаштованим.

нехай хоч світ завалиться

одночасно цілком непрогнозована, вже по-жіночому чуттєва, трохи некерована і поривчаста. У

застелене темно-зеленим накриттям

вона ледь повна,

так виглядати і так поводитися, треба народитися та вирости у шляхетній родині. Такого не навчишся — це мусить бути у крові.

Що за дідько тобою товче?

Нехай йому трохи перегорить.