Олександр Дюма

Якою міцною і здоровою робить людину життя на природі

Юність — квіт, і любов — його плід... Щасливий виноградар, для котрого він достиг

лорд Вілмор, почувши, як за ним зачинилися двері, пішов до свого покою, умить позбувся своєї білявої чуприни, рудих бакенбардів, вставної щелепи і близни, і знову набув темного чуба, матової барви обличчя і перлистих зубів графа Монте-Крісто.

— Знаєте, пане графе, — сказала нарешті Мерседес, благально дивлячись на графа Монте-Крісто, — є такий зворушливий арабський звичай: ті, що скуштували хліба й солі під тим самим дахом, навіки стають друзями.

Усеньке його життя й рішення ні перед чим не відступати, що його він ухвалив і неухильно втілював, навчили графа Монте-Крісто знаходити невимовну втіху в його битвах із природою, що є Богом, і проти світу, якого можна було б прозвати дияволом.

на мене, ті люди, котрі ні про що ніколи не питають, найліпші утішники.

Жінки мінливі, сказав Франциск І; жінка — як хвиля, сказав Шекспір; один був великий король, другий — великий поет; і обоє, звісно ж, добре знали жіночу природу.

чого завжди я прагнула, про що завжди мріяла, то це акторське життя, вільне життя, незалежне, де сподіваєшся тільки на себе і тільки перед собою зобов’язана звітувати

Ото живіть і будьте щасливі, мої любі діти, і ніколи не забувайте: поки не настане той день, коли Господь відсуне перед людиною завісу майбутнього, уся людська мудрість полягатиме у двох словах:

ЧЕКАТИ І НАДІЯТИСЯ

Та невже! — спалахнув Альбер. — То ви гадаєте, це Данґляр...
— Я просто питаю вас, як справи з цим весіллям. Нехай вам усячина, не висновуйте з моїх слів нічого іншого, крім того, що я укладаю в них, і не надавайте їм того значення, якого в них нема!