Віра Агеєва

Митрополит Пет­ро Могила відправив свого посланця з пропозицією силами українських вчених заснувати в російській столиці першу освітню структуру. Постала там згодом слов’яно-греко-­латинська академія закономірно опинилася під українським проводом. Випускники Києво-­Могилянської академії складали більшість професорів, а 16 її ректорів впродовж ХVІІІ століття були киянами.

1930-й, рік процесу вигаданої енкаведистами СВУ, став початком зачистки території спротиву. Після знищення старшого покоління уенерівської інтелігенції почалися арешти сотень і тисяч митців, письменників, учених, освітніх діячів. Штучно організований голод 1933-го став інструментом упокорення непоступливого селянства, яке не приймало ґвалтовної колективізації й нового закріпачення. «Ювілейний» розстріл у карельському урочищі Сандармох при кінці жовтня — початку листопада 1937-го, коли загинули знані творці тодішнього національного ренесансу, можна вважати чи не символом розірваної традиції. Повальна русифікація, невпинна боротьба з «українським буржуазним націоналізмом», виховання «нової людини», позбавленої хоч якоїсь історичної пам’яти, — усе це забезпечувало успішність імперського реваншу.

Спокусі воднораз провести межу між добром та злом, зректися усіх складнощів і створити пантеон лицарів національної справи без страху й докору піддатися легко, тільки ґлорифікація нічого не пояснює і нічому не вчить.

Ґвалтовно зближуючи і зріднюючи підкорені нації у залізних імперських обіймах, Росія і Радянський Союз невтомно нагадували про загрози з ворожого Заходу.

тридцяті риторика інтернаціоналізму й експорту світової пролетарської революції заміняється дискурсом об’єднання «великої Русі», що й засвідчив з усією очевидністю новий радянський гімн.

1948 року Юрій Шевельов писав в емігрантських «Українських вістях» про завдання української русистики: «Дотеперішнє становище, коли російська наука трактувала як свій увесь простір теперішнього СССР, а українська наука соромливо уникала виходити за межі своїх етнографічних територій, мусить бути змінене. Нема такої нації в світі, яка не променювала б поза свої кордони, і вага націй у історії людства оцінюється насамперед за силою цього променювання, — а не за силою самозамкнености. І коли ми так поставимо проблему, то зможемо переконатися, що вага України в східноєвропейському просторі не менша, а може, багато в чому і більша, ніж вага Росії. Дотеперішні концепції розвитку цього простору, творені в Росії, старанно ігнорували або бодай применшували ролю й значення України і її внеску, — і наша наука, об’єктивно беручи, не перешкоджала цьому»

приниження, пов’язані з позбавленням національної пам’яти й ідентичности, змушували до історичних рефлексій і пошуку підстав для культурного розрізнення й вивищення.

2021 року було опубліковано знайдений в архіві звіт про погром, вчинений червоноармійцями в рідному селі Леоніда Кравчука Великий Житин на Рівненщині 10 січня 1946 року. Ґвалтували, вбивали, палили людей у хатах

Тож по війні довелося притьмом ставити непокірних на місце: розправа з Довженковою «Україною в огні»,

Київ у добу бароко охоче називали новими Атенами, тоді як Москва розвивала міф «Третього Риму»