Юрко Покальчук

Раз на раз не приходиться. Один малий за віком, а вже дорослий фізично. А інший за віком ніби вже мав би бути чоловіком, а фізично — ще не дозрілий.

Заборонені ігри, що може бути звабніше, —

Переступати кордони, пристрасть украсти голу,

Заборонені ігри — дотик чужий і грішний,

Заборонені ігри — іншого тіла мова.

любов не знає слова «ні»

любов часто постає проти логіки, неспроможна піддатися повному аналізові

кохання — це хвороба, бо людина втрачає глузд і живе в стані афекту

янгол, якого ми собі уявляємо під якимось тиском батьків під страхом і непевністю легко може зрадити, здати, підвести хоч сам цього хотів і прагнув близькості і ніби сповнений був почуттів, і був щасливий, але батьки здебільшого вороги дорослим його друзям, бо ті можуть забрати його увагу, його почуття, і батьки роблять усе, аби розлучити його із старшим об’єктом його бажання, почуття чи пристрасті

Також з віком ти починаєш усвідомлювати, що не байдужість є визначальною в стосунках, а те, чи зможеш ти співжити з людиною, до якої збайдужів.

Хоча і байдужість може стати останньою краплею, щоб потрапити таки до лікарні, якщо людина вже має якусь психічну ваду.

Що ви хочете сказати? — Ну, як вам пояснити… я байдужий… мені байдуже… мене не гребе… не торкає… не чіпає… не гріє… — Тоді зрозуміло. Ось і все. Годі вже про це. Бо мені не байдуже. Стули пельку! Закрий свою смердючу пащу! Заткайся! Тема закрита! Йди вже! Ні, мені не байдуже — мені глибоко по барабану!

править Мудрість і надихає Байдужість.