Citati
Клавка заспокоїлася: значить, дядь-Гаврило зараз із «самоварами» — інвалідами-фронтовиками без рук і ніг. Він сидить прямо на брудній запилюженій землі, відстібнувши дерев’яний протез, і грає на гармошці. Поряд сидять безногі інваліди — на саморобних візочках з «утюжками», прилаштованими до обрубків рук для пересування.
Навколо них тупцятимуть жінки, слухатимуть інвалідів, витираючи сльози кінчиками хусток, і кидатимуть в їхні картузи копійку або якесь яблуко чи бублик.
Це вже було інше покоління євреїв — радянських. Він інколи навіть бравував своїм атеїзмом, жартуючи: «Коли нам, євреям Євбазу, сказали, шо бога нєт, ми зітхнули з полегшенням: нарешті стало можна їсти свинину, адже це так смачно!»
Dojmovi
🎯Zdrav
👍Vrijedna čitanja
Книга знайомить тебе з письменниками та повоєнною епохою в літературі не як з набором характеристик притаманних тій чи тій течії, а як з реальними людьми, які любили, помилялися, сміялися та жили. Протягом прочитання пронизуєшся неповторною атмосферою Роліту з усіма його секретами та інтригами. Зважаючи на війну, зараз особливо щемливо читати рядки про Ірпінь та мирні вулиці Києва.
nedostupno
fb2epub
Povucite i ispustite datoteke
(ne više od 5 odjednom)