Елізабет Гілберт

Війна вселила в мене розуміння, що життя небезпечне і скороминуче, тож нема сенсу відмовляти собі в задоволенні чи у пригодах, поки ти ще живеш на цьому світі.

Байдуже, щó підкидало йому життя — він усе сприймав спокійно: мовляв, буде — то буде, а ні — то ні

Вони часто кажуть: «Ми навіть не знали, що були бідні».
Зі мною все було навпаки, Анджело: я не знала, що була багата.

Просто я стільки чекала, коли нарешті подорослішаю, а тепер виявилось, що нема ради чого дорослішати, — пояснила вона. — Одна тільки війна, війна, війна і робота, робота, робота. Я вже не маю сили.

Я насолоджувалася відчуттям, що я — всього лиш крихітна цятка у величезному океані душ.

— це така штука, мої дорогенькі: її не треба дотримуватися, хоч що там хто каже. Запам’ятайте собі: жодна модна тенденція не обов’язкова, а якщо вдягатися надто вже по-модному, здаватиметься, що ви невпевнені в собі. Париж — це, звісно, добре, але не можна сліпо копіювати все, як у Парижі, тільки тому, що це Париж, ну так же?

Іноді так багато часу минає, поки нарешті щось зрозумієш.

Війна — страшна штука, але вона кожного чогось вчить.

Її світ тримався на хаосі, але все якось працювало.

Не можна сліпо копіювати все, як у Парижі, тільки тому, що це Париж!