Якщо ми залишимося тут і змиримося з умовами, у яких зараз живемо, то наші діти виростуть у тих самих умовах і так само із ними змиряться. Я не люблю бідність! Я ніколи не сприймала бідність як свою долю, не стану цього робити й тепер!
Зараз я ще не знаю, як виглядатиме наш перший крок на шляху від бідності до незалежності, та вірю, що нам вдасться звільнитися, – однаково, як довго це триватиме і які жертви нам доведеться принести. Я маю намір дати нашим дітям переваги хорошої освіти. Навіть більше: я хочу, щоб вони сповнилися честолюбства, аби перемогти бідність. Бідність – це хвороба, яка стає хронічною, і її важко перебороти, якщо одного разу вже змирився з нею. Народитися бідним – не соромно, але соромно сприймати цю спадщину як щось, що не підлягає зміні