Прокрастинація

Те, що відбувається у нашому мозку, впливає на те, чого ми уникаємо, а те, чого ми уникаємо (або не уникаємо), впливає на структуру і роботу нашого мозку.

Іншим коренем прокрастинації є складні стосунки прокрастинатора з часом.

через що ви відкладаєте справи, та знайти спосіб це побороти.

прокрастинація — це проблема значно ширша, ніж здавалося раніше: у ній переплітаються не лише особисті психологічні, поведінкові та емоційні особливості, а й соціальна, культурна і технологічна динаміка, біологічні й неврологічні схильності, а також загальнолюдські тенденції. Тому комплексну природу прокрастинації ми розглядаємо ще ретельніше.

прояви поведінки уникнення почастішали, а інтернет став цьому основною і найпотужнішою причиною.

Тепер у нас є комп’ютери — це наші блокноти, і олівці, і дослідницькі бібліотеки, і поштові служби

Пірс Стіл, по суті, визначив чотири основних чинники, які можуть призвести до прокрастинації: низький рівень упевненості в успішності виконання завдання, непринадність завдання, схильність відволікатися та імпульсивність, а також дуже віддалені в часі цілі та стимули. Ми із задоволенням відзначили, що результати цього дослідження підтвердили наші клінічні спостереження і рекомендації, але вважаємо, що прокрастинація насправді масштабніша, ніж показують дослідження.

Кожен такий досвід укріплював нашу думку про те, що прокрастинація — це не просто невміння управляти часом чи слабкість характеру, це комплексна психологічна проблема. В самій своїй суті проблема прокрастинації — це проблема ставлення людини до себе самої, яке відображає хитке відчуття самооцінки.

«Безумство дозволяти собі відкладати на потім те, чого нам точно уникнути не вдасться,

Аби бути справді вільним, треба мати можливість вибирати, у яких битвах боротися, а в яких поступатися. У цьому полягає істинна сила та усвідомлення, що ви належите самому собі.