Чоловіче тіло у традиційній культурі українців

На те, що до статевого життя ставилися, так би мовити, як до буденності, але й необхідності, як до вживання їжі чи справляння природних фізіологічних потреб, може вказувати й такий запис В. Гнатюка: «Маси не відчувають смисолово притягательними ні тілесну оголеність, ні зображення людей, що відверто паруються. На простолюд еротично діють обличчя, руки, ноги, зад, а над усе — строкато вишитий одяг»

хочеш, щоб кохав тебе такий то, якого тобі бажається, то ото же не засинай довго на Меланки. Встань раненько, до схид сонця, вкинь крутинь соломи в піч, підпали його і ту мить, взявши макогона на ножа в руки, біжи в сіни до верха під вивід. Настав ножа в дим, бий по йому макогоном (в колодочку), дивись на дим, що виходе зверха й приказуй: Ігнат без п’ят, піди мені приведи того, кого вірно я люблю! Щоб його терло та м’яло, та до мене рвало; щоб його не брала ні їжа, ні робота, ні до іншої охота!»

У матеріалах П. Чубинського знаходимо інформацію про те, що дівчина, яка хоче причарувати хлопця, має «вийти до води упівночі, положити на воду кладку, стать на кладку босими ногами, трястись і казать так: «Трясу, трясу кладкою, кладка водою, а вода купиною, а купина чортами, а чорти козаком N, щоб його трясли, та й до мене принесли, до народженної, хрещенної і молитвянної раби Божої дівчини Марусі»»112

Наведемо опис магічних дій і замовлянь до них, зафіксованих на Черкащині: «По заходе солнца с ножем в руках выйти на двор, стать лицом к востоку и воткнуть немного ножа в землю, говоря: Я цей нижь не в землю стромляю, а прямо тобі (імя) в серце; з-під серця в жили, з-під жил в пажтли; у тебе нажил сімдесят ф сім, - щоб вони затрусилися та до мене всі; щоб тобі не дало ні їсти, ні пити, ні спати, ні лежать, ні ходить, ні сидіть, ні без мене жить». Затем вонзить нож в землю до половины, а затем и до рукоятки, сопровождая эти манипуляции упомянутыми словами, по три раза. Оставить нож на всю ночь, а на другой день до восхода солнца вынуть его из земли. Когда придет предмет сердца, этим ножем отрезать хлеба и дать ему съесть» (с. Мельники, Черкасского уезда)110.

Ось запис із Чернігівщини: «…Як парубок ніяк не висватає собі дівки, то треба піти до батюшки, попросити пирога і з тим пирогом їти свататься, — буде удача. Прийшовши свататься, треба ступить попереду правою ногою на пориг, а правою рукою узяться за колочок і сказать: йду на суд, йду на ведмеді, гадиною поганяю, стою як овечка, — не мовте проти мене не словечка» (с. Виблі Чернігівського уїзду)102

Натомість у багатьох культурах існувала традиція на знак великої туги, горя, смутку збривати волосся, залишатись нерозчесаними або розпускати коси.

За дослідженнями доктора філологічних наук Л. Ставицької, «хуй» — одне з найсильніших обсценних слів і етимологічно пов’язане з хвоя (голка хвойного дерева), що означає гострий, колючий предмет. Вчена зазначає: «Хуй» у всьому розмаїтті онтологічних і лінгвістичних функцій мислиться як фалос — те універсальне, що означає людське життя, певний символічний об’єкт, який відіграє надзвичайно важливу роль у житті людини відповідно до психоаналітичного ототожнення органа з «людським Я»: втрата хуя рівнозначна втраті власної ідентичності, а це страшніше за смерть, бо під час своєї смерті людина не присутня, а знищення «власного Я» уявляється як страшенна катастрофа. Тож хуй мислиться як своєрідна мовна й онтологічна універсалія, — цим словом може позначатися будь-який об’єкт чоловічого роду: хуй бичий (залуплений, собачий) — недотепа; кастрована тварина уособлює негативні характеристики чоловіка: дурний як хуй воловий; старий хуй — про старого чоловіка; хуйо-мойо, хуйовина, хуйня — будь-який предмет, об’єкт, явище; будь яку властивість чи якість можуть позначати прикметники хуйовий, охуєнний (…) довжиною хуя — фалоса вимірюється чоловіча статева й життєва сила…»28

Хую, хую бородатий, де ти забарився?

— У містечку Берестечку з пиздами сварився

Не бий, серце, в неділю,

Бий мене в середу —

Ковбасою, що спереду

Ой гірки жовтяки:

Старійтеся, парубки.

Ой гіркі жуп ляки,

Старійтеся, парубки!

А в нас огірочки самі зелененькі;

А в нас парубочки

Самі молоденьки.

Ой там на ярочку

Сіють хлопці огірочки,

Просять у дівчини бочки:

— Ой дай, дівчино, бочки

Посолити огірочки.

Існували й еротичні загадки, розгадкою яких був «огірок», хоча могло читатися й інакше: «Покладу тверде, вийму м’яке, із кінця — кап-кап» (солоний огірок).